випливати — 1) = випливти, виплисти, виплинути (підійматися із глибини води на її поверхню), спливати, сплис[в]ти, сплинути; виринати, винирнути, виринути, зринати, зринути, випірнати, випірнути, вигулькувати, вигулькнути 2) (про річку, струмок тощо брати… … Словник синонімів української мови
випливати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
вигрібати — а/ю, а/єш, недок., ви/гребти, бу, беш; мин. ч. ви/гріб, ви/гребла, ви/гребло; док. 1) перех. Гребучи, витягати, вибирати звідки небудь щось сипке, розсипчасте і т. ін. || Риючи, розгрібаючи, знаходити, видобувати що небудь. 2) перех. Гребучи,… … Український тлумачний словник
вигрібатися — а/юся, а/єшся, недок., ви/гребтися, буся, бешся, док. 1) Розгрібаючи руками землю, каміння і т. ін., вибиратися, звільнятися. 2) Гребучи веслами або руками, пересуватися, пливти по воді. || Випливати з глибини на поверхню. 3) тільки недок. Пас.… … Український тлумачний словник
викидатися — а/юся, а/єшся, недок., ви/кинутися, нуся, нешся, док. 1) Кидатися, стрибати звідки небудь вниз. 2) Вискакувати на поверхню води (про рибу). || 3 розгону випливати на берег, мілину. 3) тільки 3 ос., розм. З являтися (про хворобу). 4) тільки недок … Український тлумачний словник
випливання — я, с. Дія за знач. випливати 1) … Український тлумачний словник
випливти — див. випливати … Український тлумачний словник
виплинути — див. випливати … Український тлумачний словник
виплисти — див. випливати … Український тлумачний словник
виплиття — я/, с. Дія за знач. випливати … Український тлумачний словник
